Як стати “діячами, що думають”

Конфлікт між “мислителями” і “діячами” виникає, коли існує якась мета і ще не прийнято рішення про “дизайн” її реалізації – як саме її досягти.

Це – третiй з п’яти текстів, що ілюструють сюжетно-психологічні нюанси проведення реформ.

Наприклад, нам потрібно вирішити бізнес-завдання, купити квартиру, вступити до ВНЗ, визначити дизайн земельної, пенсійної або медичної реформи. При прийнятті рішення ми стикаємося не тільки з обмеженнями (бюджет-час), але і з розширеннями – альтернативами: так, ось так чи так?

Вибираючи один з варіантів вирішення, ми в той же час відмовляємося від інших: здобудеш меч – коня втратиш; станеш стоматологом – не станеш мистецтвознавцем; одружишся на Маші – втратиш можливість одружитися на Свєті, і на невідомих поки тобі Юлі, Насті, Лоліті або взагалі залишитися вільним.

Вибрати – означає відмовитися. Діячі в подібній ситуації починають швидко щось робити, і це “щось” часто виявляється помилкою. Мислителі ж так грузнуть в пошуках ідеального рішення, що не беруть час. А час – дорогий.

Будь-яке політичне рішення–- будь-яка зміна “статус-кво” – означає придбання одних груп; і збитки – інших.

Отже, напруга виникає кожного разу, коли в ході прийняття рішень прямо зараз необхідно вибрати пазл рішення, і для цього потрібно від зайвих відмовитися. Тому всередині проекту Земельна відповідь ми робимо форсайт , щоб показати сценарне поле – що буде, якщо вибрати такий, або такий, або такий, або такий дизайн відкриття ринку, і якщо взагалі нічого не міняти. Дозволити покупку іноземцям чи обмежувати? Яку кількість гектарів визначити максимумом для фізосіб? Чи потрібні взагалі обмеження? Форсайт-дослідження дає можливість людям, які приймають політичні рішення; людям, що впливають на політичні рішення, і людям, які спостерігають за політичними рішеннями – подивитися на наслідки, які народжені різним дизайном причин.

Простір можливих рішень лежить в площині між двома крайнощами: від “оптимістично і швидко робити” – до “критично і повільно думати”

Від повної охопленості (робити-робити-робити без критичного осмислення) до повної відстороненості (весь час осмислювати причинно-наслідкові зв’язки, не приступаючи до дій). Наслідки вибору крайнощів плачевні: радикалізм, політичні і економічні втрати в першому випадку; відчуженість і гнів, компенсаторно-необдумані дії згодом – у другому.

Яку стратегію вибрати уряду, депутатам в контексті земельної реформи?

У рішеннях такого роду варто зрозуміти справжню мету (приклади: довгострокові інтереси громадян України, оздоровлення економіки, підтримка МСБ/фермерства прямо зараз або з 21ХХ року, приплив інвестицій в економіку країни з-за кордону, приплив внутрішніх інвестицій від громадян країни, довести свою правоту, захистити село, захистити свої бізнес-інтереси, виконати конституцію). І тільки після цього шукати дизайн рішення, даючи місце обом ролям – і “діячам” і “мислителям”.

Творчий пошук оптимального рішення означає дозвіл на помилки, дозвіл на паузи – для нового потрібен простір, порожнеча. Нове не народжується з багатознання – воно народжується з невідомості.

Скорочена версія. Оригінал опубліковано в “Новое время бизнес”.

Автор Тетяна Жданова, керiвник проекту “Земельна вiдповiдь”

Copyright 2017 © All Rights Reserved