Ніхто-не-боги

Поговоримо про амбіції, тривожність і диктований нею вибір “влада або гармонія”.

Це – п’ятий з п’яти текстів, що ілюструють сюжетно-психологічні нюанси проведення реформ.

Зріла особистість тривожиться – це норма; а тривога – звичний фон. Власна смертність і вразливість, недостатня компетентність перед лицем особистих і професійних викликів, здоров’я і добробут власний, дітей та батьків; обов’язок забезпечити зарплату і відпускні працівникам, близькість війни, невизначеність завтрашнього дня…

Усередині тривожних ситуацій простір реакцій простягається від “я хочу від світу” до “світ хоче від мене”, помножене на особисті амбіції. Від “Я Бог” до “Я ніхто”. Від “амбіцій на повний контроль” до “плисти за течією”.

У політиці, бізнесі, технологіях ми бачимо безліч персонажів, що вибрали крайнощі від “моя гра” (боги) до “пішак в чужій грі” (ніхто). Вибір “крайнощів” тривожний наслідками: “боги” втрачають силу, впадають в стан ступору; “ніхто” починають висловлювати претензії тим, від кого залежать.

Земельне питання – яке зачіпає сакральне, змінює правила, викликає конфлікт інтересів, очікуване і відкладене – тривожне надзвичайно. Приймаючи політичне рішення щодо відкриття/невідкриття ринку землі, точно не варто робити це з ролі “богів” або “ніхто”.

Де в подібних ситуаціях точка збирання для прийняття стійких рішень?

Мабуть, найбільш адекватною стратегією є “турбота” – яка складніша і м’якша від звичних “контролю”, “компетентності”, “справедливості”. Забезпечується почуттям міри між відкритістю до “сигналів поля” і ситуативною твердістю. Варто враховувати геополітичне, геоекономічне, геокультурне положення країни – на допомогу тим, хто приймає рішення, історія; сценарні поля, які показує Форсайт ; досвід інших країн, який структурували аналітики EasyBusiness .

Турбота – природна стратегія в тривожний час, особливо для людей з бізнесу – системне волонтерство на Майдані, допомога армії, соціальне підприємництво ( Агенти змiн, Urban space 100 , Ласка ), технократи в уряді… Земельна відповідь – не виняток. Наші фундатори піклуються про те, щоб вивести земельне питання з нескінченного “пінг-понгу з популістами” про міфи і страхи, поглибити діалог за рахунок арт-частини, побачити горизонт +15 років за допомогою форсайту, і через медіа-партнерів забезпечити людей, агробізнес, депутатів і уряд релевантною інформацією, яка знижує невизначеність і як наслідок – страх помилки.

“Турбота” означає не тільки економічну вигоду, але й реалізацію безумовних і модернових національних цінностей: свободи-відповідальності, зв’язаності-гідності, стабільності-розвитку. При цьому важливо зважати на прихильність українців до землі як сакрального партнера. На мій погляд, пріоритетне завдання України – створення умов для реалізації національних цінностей її громадянами, а реформи лише необхідний для цього процес.

Про що можна подбати, приймаючи політичне рішення щодо земельного питання? Про свободу тих, хто працює на землі, і про їхню ж відповідальність за її екологічний стан. Про захист приватної власності та свободу нею розпоряджатися. Про зрозумілі механізми купівлі-продажу, що дозволить господарювати гідно, не озираючись на чиновників і рейдерів. Про стабільність, яка забезпечується рівністю перед законом і зрозумілою регуляторною політикою. Про сталий розвиток країни за рахунок економічних успіхів агросектора, поліпшення екології і розвитку культури партнерства землі і людей – двох головних активів України.

Скорочена версія. Оригінал опубліковано в “Новое время бизнес”.

Автор Тетяна Жданова, керiвник проекту “Земельна вiдповiдь”

Copyright 2017 © All Rights Reserved